Вступне слово
Тисячоліттями
вороги змагались за землю українську, багато бід витерпів люд, багато крові
синів Батьківщини було пролито. Не обминула ця доля і Уманщину та її центр –
славне місто Умань.
Умань – місто, де я народився і постійно жив. Тут пройшло моє дитинство. Спочатку це була Міщанка, потім район залізничного вокзалу.
Чим же знаменита Умань? Чому вона така неповторна? За що її люблять? Чому завжди в місті можна побачити приїжджих? Чому люд із навколишніх сіл тягнеться жити в Умань?
Ці питання виникають в голові практично кожного гостя міста і водночас в головах корінних жителів. Де ж правда? Чому так?
Зразу ж відповім на питання скептиків, мовляв “каждый кулик свое болото хвалит”. Зрозуміло, рідний край, рідна домівка є у кожного. Хай це буде тиха річечка біля хати, звідки добре видно схід і захід сонця, звідки чути як журливо курличуть журавлі, де чути як хвилі зрідка перекочуються і вдаряються об берег, де булькотять у серпні коропи, а ввечері таємниче перешіптуються цвіркуни. Або нехай це буде будинок у місті, де можна завести зелену полянку, що буде виблискувати на сонці, де можна солодко впиватися почуттям власної значимості, тим, що ти – справжній хазяїн цього клаптя землі. Тут можна погосподарювати і радуватися результатові своєї праці. Ввечері в такому місці можна засмажити шашлик і відчути себе кавказцем за келихом вина, промовляючи східний тост. Так, воістину правду говорять англійці: “Мій дім – моя фортеця.” Або нехай Вашим домом буде шістнадцятиповерхівка у промисловому районі Донецька, недалеко від териконів, що мов статуї з каменю на о. Пасха показують наступним поколінням, де були пролиті гори крові і поту їхніх батьків, дідів, прадідів. У цьому величному будинку живуть ще сотні тих, хто добуває “чорне золото” для Батьківщини. З цими людьми можна завше поділитися своїми думками і за келихом янтарного пива обговорити футбольне становище України.
Я веду до того, що дійсно кожен у розповіді про свій рідний край чимось прикрашає його, та й до мене це вже зробили тисячу разів, причому не уманчани, а жителі других областей. Ну і безперечно сини цього краю – мешканці Черкащини. Адже по наших землях, по стежках Уманщини ходив сам Великий Тарас, що й народився на Черкащині, тут і похований. Гуляв тут і О.Пушкін і М.Горький і багато ще мистецького люду, особливо після відкриття парку “Софіївка”.
Якась магічна сила створила ці місця, що продовжують притягувати людей звідусіль. Ім’я цій магічній силі – Господь Бог, що автор в
Умань – місто, де я народився і постійно жив. Тут пройшло моє дитинство. Спочатку це була Міщанка, потім район залізничного вокзалу.
Чим же знаменита Умань? Чому вона така неповторна? За що її люблять? Чому завжди в місті можна побачити приїжджих? Чому люд із навколишніх сіл тягнеться жити в Умань?
Ці питання виникають в голові практично кожного гостя міста і водночас в головах корінних жителів. Де ж правда? Чому так?
Зразу ж відповім на питання скептиків, мовляв “каждый кулик свое болото хвалит”. Зрозуміло, рідний край, рідна домівка є у кожного. Хай це буде тиха річечка біля хати, звідки добре видно схід і захід сонця, звідки чути як журливо курличуть журавлі, де чути як хвилі зрідка перекочуються і вдаряються об берег, де булькотять у серпні коропи, а ввечері таємниче перешіптуються цвіркуни. Або нехай це буде будинок у місті, де можна завести зелену полянку, що буде виблискувати на сонці, де можна солодко впиватися почуттям власної значимості, тим, що ти – справжній хазяїн цього клаптя землі. Тут можна погосподарювати і радуватися результатові своєї праці. Ввечері в такому місці можна засмажити шашлик і відчути себе кавказцем за келихом вина, промовляючи східний тост. Так, воістину правду говорять англійці: “Мій дім – моя фортеця.” Або нехай Вашим домом буде шістнадцятиповерхівка у промисловому районі Донецька, недалеко від териконів, що мов статуї з каменю на о. Пасха показують наступним поколінням, де були пролиті гори крові і поту їхніх батьків, дідів, прадідів. У цьому величному будинку живуть ще сотні тих, хто добуває “чорне золото” для Батьківщини. З цими людьми можна завше поділитися своїми думками і за келихом янтарного пива обговорити футбольне становище України.
Я веду до того, що дійсно кожен у розповіді про свій рідний край чимось прикрашає його, та й до мене це вже зробили тисячу разів, причому не уманчани, а жителі других областей. Ну і безперечно сини цього краю – мешканці Черкащини. Адже по наших землях, по стежках Уманщини ходив сам Великий Тарас, що й народився на Черкащині, тут і похований. Гуляв тут і О.Пушкін і М.Горький і багато ще мистецького люду, особливо після відкриття парку “Софіївка”.
Якась магічна сила створила ці місця, що продовжують притягувати людей звідусіль. Ім’я цій магічній силі – Господь Бог, що автор в
|
|
|
І.Г.Мюнц. Акварель. Уманська фортеця. 1781 р. |
сього навкруги, а після створення природи багато чого
зроблено і людиною. То ж звернемося до історії.
Можна багато сперечатись про час виникнення нашого міста чи час початку заселення місця на якому стоїть славна Умань, але факт є факт, що воно існувало вже задовго до виникнення нашої столиці. Звичайно, були чорні діри в історії нашого поселення, Чингіз та його команда й інші хани та пани докладали великих зусиль, щоб перетворювати наше місто на пустелю (колись цей район називали Уманська пустеля), але все одно воно народжувалось знову і знову.
Кожний раз військове лихоліття безслідно знищувало матеріальні та письмові свідоцтва, за допомогою яких можна було б визначити час виникнення міста. Тому перші сторінки історії міста Умань ще не написані та не прочитані. Але добре відомо, що територія сучасного Уманського та сусідніх районів, як і самої Умані, була заселена в дуже давні часи.
Археологічні розкопки показали, що близько 5 000 років тому тут жили землеробські племена трипільської культури, а в декількох крупних поселеннях, розташованих поблизу Умані, швидше за все, жило близько 30 000 чоловік у кожному. В уманській міській околиці також є залишки поселень цієї давньої цивілізації, а також й інших наступних археологічних культур, навіть до десятого століття нашої ери.
Можна багато сперечатись про час виникнення нашого міста чи час початку заселення місця на якому стоїть славна Умань, але факт є факт, що воно існувало вже задовго до виникнення нашої столиці. Звичайно, були чорні діри в історії нашого поселення, Чингіз та його команда й інші хани та пани докладали великих зусиль, щоб перетворювати наше місто на пустелю (колись цей район називали Уманська пустеля), але все одно воно народжувалось знову і знову.
Кожний раз військове лихоліття безслідно знищувало матеріальні та письмові свідоцтва, за допомогою яких можна було б визначити час виникнення міста. Тому перші сторінки історії міста Умань ще не написані та не прочитані. Але добре відомо, що територія сучасного Уманського та сусідніх районів, як і самої Умані, була заселена в дуже давні часи.
Археологічні розкопки показали, що близько 5 000 років тому тут жили землеробські племена трипільської культури, а в декількох крупних поселеннях, розташованих поблизу Умані, швидше за все, жило близько 30 000 чоловік у кожному. В уманській міській околиці також є залишки поселень цієї давньої цивілізації, а також й інших наступних археологічних культур, навіть до десятого століття нашої ери.
І
хоча достовірні відомості, що підтверджують існування міста Умань до XVII
століття, до сих пір не отримані, але все ж таки є деякі докази, які дозволяють
нам думати, що міське поселення на місці Умані існувало ще на початку XII
століття. А голландський вчений XVII століття А. Целларій стверджує, що місто
Умань під назвою Ладичин був відомий у XV столітті.
В другій половині XIV століття Уманщина була загарбана Литвою, а у 1569 році - Польщею. У 1609 році "пустіль" Умань дісталась магнату В.А. Калиновському. І лише в документі 1616 року Умань названа містечком, а у 1629 році тут уже нараховувалось 1067 податних "димів", або близько 6000 чоловік.
Йшли роки, місто розвивалося, зростала чисельність населення міста, розвивалися ремесла, торгівля.
В другій половині XIV століття Уманщина була загарбана Литвою, а у 1569 році - Польщею. У 1609 році "пустіль" Умань дісталась магнату В.А. Калиновському. І лише в документі 1616 року Умань названа містечком, а у 1629 році тут уже нараховувалось 1067 податних "димів", або близько 6000 чоловік.
Йшли роки, місто розвивалося, зростала чисельність населення міста, розвивалися ремесла, торгівля.
1903 рік
Цей матеріал цікавий тим, що в ньому подано реальні особи та прізвища, що проживали та працювали на той час в місті, тому можливо це буде цікаво більшості жителям нашого міста, віднайти прізвище предка або родича, що певною мірою впливав на розвиток міста. Також дані матеріали дають змогу нам відчути чим жило та "дихало" місто 100 років тому.
... Отож зануримося в атмосферу 100-річної давності; уявіть собі, по вулицях їздять екіпажі, повітря в місті чисте і лише здалеку десь вітром приноситься запах свіжих капустяних пиріжків і звуки мандрівного шарманщика та дверних дзвіночків різних кав`ярень та лавок ...
викладено мовою оригінала
Церкви Православного исповедания:
Соборная Свято-Успенская церковь (Николаевская
ул.)Настоятель и благочинный 1-ого Округа Протоиерей Василий Иванович Кудрицкий, при церкви. Священник Василий Прохорович Коломойцев, при церкви. Диакон Василиск Михайлович Карпов, Базылянский пер. дом Рахлиса. Псаломщик 1-ый Иван Андреевич Филиппович, при церкви; 2-ой Василий Давидович Слуцкий, при церкви. Церковный Староста Захарий Селезиевич Зелинский, Торговая ул. дом Пипинкевича.
Свято-Троицкая церковь (Осташевское предместье)
Священник Яков Иванович Сташевский, при церкви. Псаломщик Григорий Прокопиевич Щупаковский, при церкви.
Свято-Варваринская церковь
(Киевская ул. здание тюрмы) Священник Константин Федорович Мацкевич, Б. Фонтанная, собственный дом.
Свято-Александро-Невская церковь
(полковая) (Дворцовая пл.) Полковой священник Александр Сергеевич Куминский, Офицерская ул., дом Довноровича
Свято-Марии-Магдалинская
церковь (домовая) (Царицын сад) Протоиерей Николай Лукич Фаворов, при церкви.
Свято-Михайловская церковь (при Духовном училище)
(Звенигородское предместье) Священик Николай Федорович Боравский, ул. Васильковская, дом Скурскаго.
Свято-Иоанно-Богословская церковь
(Мещанка) Священик Собора.
Церковь Инославного исповедания:
Свято-Успенский Римо-Католический Костёл (ул. Суворовская)
Настоятель ксендз Карл Иванович Закусило, при костеле. Ксендз Витольд Доминикович Пржисецкий, при костеле. Органист Викентий Яковлевич Липинкевич, ул. Торговая, собственный дом. (костел построен в 1826 г. графом Александром Потоцким).
Еврейские Молитвенные дома:
|
|
|
Фото. Синагога |
Большая старобазарная
синагога (Верхне-Еврейская ул.)Раввин Иосиф Евсеевич Гельман, ул. Садовая, собственный дом. Староста Аврум Мордкович Кашперов, ул. Аптекарская, дом Гельфенбейна. Казначей Эль Нухимович Вильшанский, ул. Успенская, собственный дом. Ученый Пинкас Срулевич Борочин, ул. Успенская, собственный дом. Канторь Яков Эльевич Спивак, ул. Н.-Николаевская, дом Бабенка.
Новобазарная
синагога (Кагальская ул.) Староста Пейсах Лейвиевич Иоришь, пер. Полицейский, собственный дом. Казначей Мошко Мордкович Друбич, ул. Н.-Николаевская, собственный дом. Ученый Самуиль Мойсеевич Каган, ул. Садовая, дом Зубатого. Канторь Шнеер Манасиевич Ксендзовский, ул. Киевская, дом Осташевского.
В.М.Ю.:
Уманский Окружный
Суд (Николаевская ул., городской дом). Состоит из двух уголовных и одного
гражданского отделений. 1-ое Уголовное отделение - Председатель Василий
Модестович Вакарь; 2-ое Уголовное отдел. - Петр Александрович Ананьев;
Гражданское отделение - Председатель Андрей Владимирович Назимов.
Прокурорский надзорПрокурор Андрей Николаевич Узунов.
Старший Нотариус
(Пушкинская ул., собственный дом) Иван Филипович Захарьевич.
Нотариусы Присяжные Поверенные Помощники Присяжных
повернных Уманский съезд Мировых Судей (здание Окружного суда)
Председатель Владимир Павлович Воблый.
Уманская тюрма (Киевская
ул., казенное здание)Начальник Яков Михайлович Соколов.
Уманский арестный дом (возле тюрмы
на площади)Смотритель Вильгельм Викентьевич Ивашкевич.
В.М.Ф.:
Уманское
Казначейство (Н. Николаевская ул., собственный дом)Казаначей Андрей Николаевич Вольф (при казначействе имеется сберегательная касса)
Податной Инспектор (Александр.
ул)Виталий Григорьевич Градовский, помощник Иван Иванович Мерный.
5-ый Округ Киевскаго Акцизного
Управления (Дворянская ул., дом Кожемяки) Надзиратель Евгений Густавович Родин.
Казенный винный склад №12 (Дворянская ул., собственный
дом)Заведывающий Семен Григорьевич Витюк, помощник Василий Ильич Мельников, подвальный Василий Петрович Котельников.
Казенныя винныя лавки №450 - Сидельщица Елена Ивановна Никитина (Владимирская ул.)
№451 - Сидельщица Вера Леонтьевна Ждановская (Киевская ул.)
№452 - Сидельщица София Константиновна Якубская (Н. Николавская ул.)
№453 - Сидельщик Александр Викторович Дзбановский (Успенская ул.)
№454 - Сидельщица Марья Марковна Корман (Торговая ул.)
№455 - Сидельщица Марья Ивановна Селехова (Мещанка)
№456 - Сидельщица Вера Васильевна Яновская (Звенигород. перед.)
№457 - Сидельщица София Ивановна Зброжек (Ивангород. перед.)
Сахар.-акциз. участ.
надзирательВасилий Константинович Мирович
Фабричный Инспектор
(Васильков. ул., собственный дом)инженер-технолог Харитон Христофорович Билицкий
Окружный Инженер Киев. Горнаго Округа (г. Киев)Константин Иванович Гаммов, г. Киев.
Горний техник того-же
ОкругаМихаил Борисович Краснянский, г. Одесса.
В.М.З. и Г.И.:
Уманское
ЛесничествоЗаведывающий Михаил Иванович Маренин.
Учебные заведения и библиотеки:
Уманское среднее училище
Садоводства и Земледелия (Царицын сад)Директор Дмитрий Семенович Леванда; законоучителя; проподователи; надзиратели; лаборанты; главный садовник и помощник.
Уманская мужская Гимназия (Дворцовая ул., собственный дом)
Директор Александр Павлович Пучковский; инспектор; законоучители; преподователи; надзиратели; учитель пения и гимнастики; врач; письмоводитель.
Уманская Женская Гимназия (Дворцовая ул., собственный
дом) Директор Александр Павлович Пучковский; надзирательница; законоучители; учительницы; класные надзиратели; учитель пения; письмоводитель.
Уманское Городское мужское двухкласное училище (по полож. 1869г.) (Николаевская
ул., собственный дом)Штатный смотритель Иван Прохорович Янкевич; законоучители; преподователи; учитель гимнастики; врач.
Уманское
Городское Женское двухкласное училище (по полож. 1869г.) (Николаевская ул.,
собственный дом) Уманское Мужское Духовное Училище (Звенигород. перед.,
собственный дом) Смотритель Иван Михайлович Померанцев; преподователи; надзиратели.
Уманския церковно-приходския школы:
Мужская двухкласная "Софиевская"
школа (Софиевская слоб., церковный дом) Заведывающий протоиерей В.И. Кудрицкий; учитель.
Женская однокласная "Соборная" школа (Николаевская ул.,
при соборе) Заведывающий В.И. Коломийцев.
Смешанная однокласная
"Лысогорская" школа (Лысая гора)Заведывающий В.И. Коломийцев.
Смешанная однокласная "Мещанская" школа (Мещанка)Заведывающий В.И. Коломийцев.
(в каждом селе имеются однокласные церковно-приходския школы; в с. Кузьминой-Гребле - второкласная церковно-приходская школа для подготовки учитилей).
Министерския училища в уезде:
Двухкласныя сельския; однокласныя сельския.
Воскресная школа
(Осташевское пред., церковный дом) |
|
|
Фото. Навчання дітей у церковно приходській школі |
Уманский Отдел Киевскаго Епархиального
Училищнаго Совета (Николаевская ул., церковный дом) Уманский уездный
Наблюдатель церковно-приходских школ Инспектор народного училища
Уманскаго, Липовецкаго, Звенигородскаго и Таращанскаго уездов
Частное
четырехкласное женское училище (Штабной пер.) Содержательница Александра Васильевна Левицкая.
Умаское Общество Талмуд-Тора
(Пушкинская ул., собственный дом)Надзиратель; заведывающий; преподователь.
Частное женское еврейское училище Маргариты Моисеевны Гориштейн
(Аптекарская ул.) Частное мужское еврейское училище Авраама Мееровича
Козаринскаго (Старая №3) Частная музыкальная школа Льва
Григорьевича Куцына (Дворцовая ул.) Уманская Общественная
библиотека-читальня (Николаевская ул., дом Бриллианщика)Председатель Захарий Иванович Краковецкий.
Библиотека при народной чайной (Звенигородское
пред.)Заведывающий Петр Федорович Куринный.
Книжные
и писчебумажные магазины
В.М.В.
Штаб 44-ой пехотной дивизии
(Дворцовая ул., здание Инженернаго ведомства) Начальник дивизии генерал-лейтенант Николай Борисович Кутневич.
175-ый пехотный
Батуринский полк (казармы за городом) Командир полка Николай Петрович Рещиков.
Управление Уманского уездного Воинского Начальника (Киевская
ул.)Воинский начальник полковник Георгий Александрович Звенигородский.
Уманская Инженерная дистанция (Дворцовая ул.,
собственный дом)Начальник полковник Иван Романович Винда.
Уманский продовольственный магазин 2-ого класа (Звенигородское
пред.)Заведывающий Петр Петрович Кравченко.
В.М.П.С.
Уманский Отдел Одесскаго
Жандарм.-Полиц. Управления Железных Дорог (ст.Умань, ст.Христиновка)
Склады
земледельческих машин и орудий: 1. Р.и Т. Эльворти (Дворцовая ул.)
2. Александра Федоровича Бирнбаума (Н.Николаевская ул.)
3. Альфонса Генриховича Тихтера (Суворов. ул., здание костела)
4. Фишмана, Червенаго и Лазнички (Суворов. ул., собственный дом)
Склад мельничных принадлежностей (Дворцовая ул.)
Заведывающий Лев Исаакович Круглый.
Уманское Общество поощрения
коннозаводства и скотозаводства (Пушкинская ул., собственный дом) Директор Сигизмунд Владимирович Добровольский. (аукцион бывает 2 раза в год: май, сентябрь; выставка в мае; лошади известных заводов юго-западного края и отчасти Херсонской губернии, племенной скот Киевской губернии).
Банк. контора
М.Г. Раппопорта (Николаевская ул., дом Лернера)Управляющий Шевель Герцевич Раппопорт.
Отдел Торгово-промышленного Комерческого Банка в Петербурге
(Садовая ул.)Управляющий Виктор Людвикович Гавликовский.
Уманское Ссудо-сберегательно Товарищество (Кагальная ул.)Председатель Викентий Игнатьевич Квятковский.
Ссудо-сберегательное Товарищество в
с. Дзенгелевке Председатель А.Д.Черненко. Ссудо-сберегательное
Товарищество в с. Русаловке Председатель Яков Миронович Лысенко.
Уманское
Общество взаимнаго кредита (Садовая ул.) Уманское Общество Потребителей
(Николаевская ул.)Председатель Леонид Митрофанович Турчанович.
Товарищество Уманскаго водопровода (Садовая ул.)
Уманская Электрическая станция (Николаевская ул., при театре)Владелец Наум Давидович Фишман.
Страховыя Общества и их агенты:1. "К Надежда" - Михаил Иосифович Файнштейн;
2. "1-ое Российское" - Ципа Абрамовна Вексклярская;
3. "2-ое Российское" - Александр Федорович Бирнбаум;
4. "Россия" - Ионна Хаимович Эттингер;
5. "Варшавское" - Адам Каэтанович Даровский;
6. "Северное" - Яков Соломнович Цикиновский;
7. "Саламандра" - Викентий Яковлевич Липинкевич;
8. "Русское" - Израиль Соломонович Бонфельд;
9. "Волга" - Эдуард Юлианович Ясенский;
10. "Российское Общество страхов. капиталов и доходов" - Израиль Абрамович Беренштейн.
Спиртоочистительный завод Петербургскаго Товарищества (Прорезная
ул.)Управляющий Роберт Фридрихович Петерс. Бухгалтер; ректификаторы; машинист.
|
|
- Пивоваренный и уксусный завод Управляющий Аврум Борухович Альтман.
- Табачная и папиросная
фабрика (Дворцовая ул.)
Владельцы Хаим Нафтулович Марьяновский и Мордка Шулимович Краинский.
- Махорочная фабрика (Б. Фонтанная ул.)
Владелец Хаим Ицкович Спектор.
- Гильзовыя фабрики:
1. Лейзаря и Гдаля Лейциных (Кагальная ул.)
2. Фишеля Лейцина (Ново-базарная площ.)
Заведения шипучих вод:
1. Пейсаха Лейвиовича Иориша (Полицейский пер.)
2. Аврума Мошковича Барака (Николаевская ул.)
3. Шейвы Хаимовны Туницкой (Николаевская ул.)
4. Казимира Антоновича Калиновскаго
5. Сруля Мошковича Сафры (г.Киев)
6. Шмуля Симховича Ширжика (г.Киев)
Паровые мукомольные мельницы:
1. Наума Марковича Зусьмана(Садовая ул.)
2. Маркуся Яковлевича Эттингера (Садовая ул.)
3. Янкеля Давидовича Жорницкаго (Садовая ул.)
4. Сруля Кельмановича Тульчинскаго (Грязная ул.)
Мыловаренные заводы:
1. Хавы Абрамовны Тверской (Низовая ул., соб.дом)
2. Хаима Мордковича Житомирскаго
3. Берка Иосифовича Аксельруда (Низовая ул.)
4. Аврум Киселевича Бармата.
Чугунно-литейныя и механическия заводы:
1. Альфонса Генриховича Тихтера (Владимирская ул.)
2. Константина Станиславовича Томашевскаго (Сенная пл.)
Завод колесной мази (г. Киев)
Владелец Лейба Мазур.
Фабрика масляных красок и масловаренный завод (на Сенной пл.)
(Купеческая ул.) Владелец Фроим Абрамович Линдин.
Каретные заведения
1. Эля Срулевича Спивака (Б. Фонтанная ул.)
2. Михаила Артемьевича Рыженка (Б. Фонтанная ул.)
3. Мордки Калехмана (г. Киев)
Лесные склады (Сенная
пл.)
Кирпичные заводы
Паровые маслобойные заводы Братьев
Лазуркиных.
Фотографии: А.Ю.Юрковской, Н.Я.Кравца, С.И.Рабиновича,
Ф.П.Лесницкаго.
Типографии:
1. Иосифа Давидовича Барана (Николаевская ул.)
2. Лейбы Ойзеровича Шапиры (Николавская ул.)
3. Двойры Боруховны Вайнштейн (Н.Николаевская ул.)
4. ицки Срулевича Цейтлина (Садовая ул.)
5. Аврума Боруховича Тарадаша (Николаев. ул)
Скоропечатня
(Полицейский пер.)
Владелец Вольф Иосифович Айхенбойм.
Земская почта
(г.Киев)
Заведыватель Сруль Мошкович Зоненберг.
Гостинницы:
1. "Гранд-Отель" (Садовая ул.)
2. "Ново-Европейская" (Дворцовая ул.)
3. "Европейская" (Сувор. ул)
4. "Франция" (Николаевская ул.)
5. "Англия" (Киевская ул.)
6. "Лондон" (Николаевская ул.)
7. "Северная" (Садовая ул.)
8. "Бристоль" (Николаевская ул.)
9. "Бельвю" (Николаевская ул.)
Садовое заведение (Филипповская ул.)
Управляющий Яков Францевич Банк.
Сахарные заводы
Уманскаго уезда: с. Верхнячке, м. Иваньках, с. Кислине, с. Майданецком, с.
Перегоновке, м. Тальном, с. Погорелом.
Владельцы Хаим Нафтулович Марьяновский и Мордка Шулимович Краинский.
- Махорочная фабрика (Б. Фонтанная ул.)
Владелец Хаим Ицкович Спектор.
- Гильзовыя фабрики:
1. Лейзаря и Гдаля Лейциных (Кагальная ул.)
2. Фишеля Лейцина (Ново-базарная площ.)
Заведения шипучих вод:1. Пейсаха Лейвиовича Иориша (Полицейский пер.)
2. Аврума Мошковича Барака (Николаевская ул.)
3. Шейвы Хаимовны Туницкой (Николаевская ул.)
4. Казимира Антоновича Калиновскаго
5. Сруля Мошковича Сафры (г.Киев)
6. Шмуля Симховича Ширжика (г.Киев)
Паровые мукомольные мельницы: 1. Наума Марковича Зусьмана(Садовая ул.)
2. Маркуся Яковлевича Эттингера (Садовая ул.)
3. Янкеля Давидовича Жорницкаго (Садовая ул.)
4. Сруля Кельмановича Тульчинскаго (Грязная ул.)
Мыловаренные заводы:1. Хавы Абрамовны Тверской (Низовая ул., соб.дом)
2. Хаима Мордковича Житомирскаго
3. Берка Иосифовича Аксельруда (Низовая ул.)
4. Аврум Киселевича Бармата.
Чугунно-литейныя и механическия заводы:1. Альфонса Генриховича Тихтера (Владимирская ул.)
2. Константина Станиславовича Томашевскаго (Сенная пл.)
Завод колесной мази (г. Киев)Владелец Лейба Мазур.
Фабрика масляных красок и масловаренный завод (на Сенной пл.)
(Купеческая ул.) Владелец Фроим Абрамович Линдин. Каретные заведения1. Эля Срулевича Спивака (Б. Фонтанная ул.)
2. Михаила Артемьевича Рыженка (Б. Фонтанная ул.)
3. Мордки Калехмана (г. Киев)
Лесные склады (Сенная
пл.) Кирпичные заводы Паровые маслобойные заводы Братьев
Лазуркиных. Фотографии: А.Ю.Юрковской, Н.Я.Кравца, С.И.Рабиновича,
Ф.П.Лесницкаго. Типографии: 1. Иосифа Давидовича Барана (Николаевская ул.)
2. Лейбы Ойзеровича Шапиры (Николавская ул.)
3. Двойры Боруховны Вайнштейн (Н.Николаевская ул.)
4. ицки Срулевича Цейтлина (Садовая ул.)
5. Аврума Боруховича Тарадаша (Николаев. ул)
Скоропечатня
(Полицейский пер.) Владелец Вольф Иосифович Айхенбойм.
Земская почта
(г.Киев)Заведыватель Сруль Мошкович Зоненберг.
Гостинницы: 1. "Гранд-Отель" (Садовая ул.)
2. "Ново-Европейская" (Дворцовая ул.)
3. "Европейская" (Сувор. ул)
4. "Франция" (Николаевская ул.)
5. "Англия" (Киевская ул.)
6. "Лондон" (Николаевская ул.)
7. "Северная" (Садовая ул.)
8. "Бристоль" (Николаевская ул.)
9. "Бельвю" (Николаевская ул.)
Садовое заведение (Филипповская ул.)Управляющий Яков Францевич Банк.
Сахарные заводы
Уманскаго уезда: с. Верхнячке, м. Иваньках, с. Кислине, с. Майданецком, с.
Перегоновке, м. Тальном, с. Погорелом. |
|
|
Фото. Вулиця Садова, що веде до парку "Софіївка" |
Почтовые ящики
выставлены:№1 (Дворянская ул.)
№2 (Торговая ул.)
№3 (Киевская ул.)
№4 (Литейный пер.)
№5 (Солд. Слободка)
№6 (Софиевская ул.)
№7 (Софиевская ул.)
№8 (Николаевская ул.)
№9 (Николаевская ул.)
№10 (Успенская ул.)
№11 (Суворов. ул.)
№12 (возле Конторы и два ящика в Конторе)
Такса извозчикам
(Рубли-копейки)
1-ый разряд:(2 категории) / 2-ой разряд
За езду по городу за 1-ый
час0-80 0-60 / 0-40
Последующие за тем часы
0-60 0-40 / 0-30
Из города в Царицын сад (до
павильона)0-40 0-30 / 0-20
Обратно в
город0-40 0-30 / 0-20
В один конец по городу0-40 0-30 / 0-20
До Михайловской
церквы0-50 0-40 / 0-30
На Мещанку
0-50 0-40 / 0-30
На Софиевскую слободку
0-60 0-50 / 0-40
К месту расположения полкового лагеря
0-60 0-40 / 0-30
На вокзал железной дороги 0-60 0-50 / 0-40
В день Новаго года, в 1-ый и 2-ой
день Святой Пасхи за каждый час
1-20 1-00 /0-75
1913 рік
| ||||
| ||||
|
І що ми бачимо в 1913 році? Майже століття тому. Умань розташована в чудовій
місцевості, на кордоні лісової і степової частини України, на берегах річки
Уманки, в котру тут же впадають річки Осташівка й Кам`янка. Підвищені й скелясті
береги річок, зарослі верболозами, осокорами й тополями, являють собою доволі
мальовничу картину. Географічне положення Умані таке: лежить під 48 градусів,
44?53" північної широти та 47 градусів, 54?9" східної довготи. Клімат має
помірний; грунт - масний чорнозем. В самій Умані і довкіл маса садів; поля й
степи дають щедрі урожаї, - ось чому багато разів руйнували Умань, грабували її,
вирізали жителів, а вона все ж знову підводилася, ніби фенікс з попелу; була і
залишається значним й цікавим містом України.
Місто під сучасну пору поділяється на
Старий ринок і Новий ринок; другий має кращі лавки, але його головна площа не
вимощена і під час дощів на ній утворюються цілі озера води і таке багно, що ні
пройти, ні проїхати не можна. Старий базар - це типовий взірець єврейського
глухого містечка. Там іноді буває на одній садибі до 5 халуп і хиж з великою
кількістю жителів; тіснява й бруд неймовірні. Санітарний стан такий, що під час
холери тут гинуть тисячі людей. Довкіл міста розташовані передмістя:
Івангородське, Звенигородське, Турок, Лиса гора, Нова Умань, Солдатська
слобідка, Софіївська слобідка, Міщанка.
Жителів у місті та на
передмістях до 50 тисяч; з них євреїв до 33 тисяч, християн понад 16 тисяч.
Купців першої і другої гільдій - 50, міщан - 4396 номерів
сімейств.
Доволі значна
торгівля хлібом, надто ж після відкриття залізної дороги в 1891 році; головним
чином хліб вивозиться до Одеси.
Освіта в Умані стоїть доволі високо; особливо останнім часом, після відкриття різного типу кількох середніх учбових закладів. На перше місце потрібно поставити найстаріше тут Духовне повітове училище, засноване в 1818 році. Незабаром святкуватиметься його сторічний ювілей; воно дало початкову освіту багатьом видатним ученим і духовним ієрархам. Затим йде Училище Землеробства й Садівництва, засноване в 1859 році. Цей спеціальний середньо-учбовий заклад має останнім часом 250 учнів.
Освіта в Умані стоїть доволі високо; особливо останнім часом, після відкриття різного типу кількох середніх учбових закладів. На перше місце потрібно поставити найстаріше тут Духовне повітове училище, засноване в 1818 році. Незабаром святкуватиметься його сторічний ювілей; воно дало початкову освіту багатьом видатним ученим і духовним ієрархам. Затим йде Училище Землеробства й Садівництва, засноване в 1859 році. Цей спеціальний середньо-учбовий заклад має останнім часом 250 учнів.
В Умані тепер існують такі середньо-учбові
заклади:
чоловіча гімназія
жіноча міська гімназія
Комерційне Училище товариства викладачів 7 класів (учнів має
450)
Жіноче Комерційне училище
Середньо-Будівельне
Технічне Училище
чоловіча гімназія жіноча міська гімназія
Комерційне Училище товариства викладачів 7 класів (учнів має
450) Жіноче Комерційне училище Середньо-Будівельне
Технічне Училище Початкові учбові заклади: одне
чотирикласне міське училище і одне двокласне, а також одне двокласне з
паралельними чоловічими і жіночими відділеннями, одне жіноче міське Гоголівське
двокласне училище, чотири приходські однокласні школи. В Умані є Відділення
Київської Єпархіальної Училищної Ради. Під її опікою перебувають в Умані дві
двокласні і три однокласні церковно-приходські школи.
Для
єврейського населення існує громадська Талмуд-Тора, одне приватне чоловіче
училище 3-ого розряду, два приватних жіночих училища 3-ого розряду і велика
кількість хедерів (шкіл грамоти).
Для потреб релігійного життя існує два православних собори: православний Успенський собор; до 1842 року був приходською церквою; в 1842 році перетворений в собор в ім`я св. Миколая; з 1895 року після переробки перейменований в собор. Турботами протоієрея о. Андрея Сабатовського перероблений всередині в 1911 році і прикрашений орнаментами та іконами на зразок київського Володимирського собору, що оживило і надало йому цікавого вигляду. Виконував роботи художник, викладач Комерційного Училища Д.Верещака. Другий - Військовий собор, перероблений з приміщення, що було побудоване в 1835 році для балів і концертів; потім в 1866 році воно переобладнане у манеж. Великий князь Олександр Михайлович, котрий жив в Умані, в 1894 році, посприяв переробити цю споруду у військову церкву. Окрім цих двох соборів є ще 5 православних церков і чоловічий Георгіївський скит поблизу вокзалу. Відкритий він 10 січня 1913 року; перебуває у віданні Київо-Братського монастиря; землі має неподалік Умані 14 десятин, братії в ньому 60 чоловік.
Для потреб релігійного життя існує два православних собори: православний Успенський собор; до 1842 року був приходською церквою; в 1842 році перетворений в собор в ім`я св. Миколая; з 1895 року після переробки перейменований в собор. Турботами протоієрея о. Андрея Сабатовського перероблений всередині в 1911 році і прикрашений орнаментами та іконами на зразок київського Володимирського собору, що оживило і надало йому цікавого вигляду. Виконував роботи художник, викладач Комерційного Училища Д.Верещака. Другий - Військовий собор, перероблений з приміщення, що було побудоване в 1835 році для балів і концертів; потім в 1866 році воно переобладнане у манеж. Великий князь Олександр Михайлович, котрий жив в Умані, в 1894 році, посприяв переробити цю споруду у військову церкву. Окрім цих двох соборів є ще 5 православних церков і чоловічий Георгіївський скит поблизу вокзалу. Відкритий він 10 січня 1913 року; перебуває у віданні Київо-Братського монастиря; землі має неподалік Умані 14 десятин, братії в ньому 60 чоловік.
Католицький костел в ім`я
Успенської Божої Матері побудований в 1825 році на місці старого католицького
кладовища; в ньому є розп`яття з відрубаними пальцями на ногах і пошкоджені ікони; ці пошкодження зробили
гайдамаки.
Недавно, в 1912
році, побудована лютеранська кірха.
Єврейських синагог дві і 13 будинків для молитв.
Єврейських синагог дві і 13 будинків для молитв.
В Умані діють три громадських бібліотеки: одна російська з 8
тисячами томів, одна польська і одна єврейська. Книжкових магазинів вісім;
друкарень вісім. Нещодавно засновано літературно-художній
гурток.
В місті видаються дві газети: "Провинциальный Голос" і вечірня газета "Вести". Умань має один театр-цирк і зараз діють чотири кінематографи.
Запити інтелектуального життя городян, таким чином, забезпечені доволі добре і в культурному розумінні місто справляє сприятливе враження.
Уманська Повітова Земська управа володіє складом покрівельного заліза, продає насіння; при ній існує каса дрібного кредиту, книжковий і паперовий магазини. Земство в місті має свою лікарню та ветеринарну амбулаторію. Лікарень місто має дві громадських і три приватних.
Нещодавно започатковані нічне чергування лікарів і консультація присяжних повіренних.
В Умані налічується 5 банків, одне кредитне товариство, дві позичково-ощадні каси й одна банкірська контора. Місто має водогін та електричне освітлення.
Торгові обороти Умані досить значні. Років десять тому поширилася чутка, ніби уряд пропонує перетворити Умань в губернське місто. Справді, за кількістю населення і за своєю просвітницькою, промисловою та торговою діяльністю Умань не поступається багатьом губернським містам. Останнім часом йшлося у вищих сферах про те, щоб зробити Умань єпархіальним містом; передбачувалося зробити Умань кафедрою вікарного єпископа, що, безперечно, піднесло б значення міста.
Етнографічний склад міста такий: переважна більшість населення євреї, і майже вся торгівля зосереджена в руках євреїв. Потім йде українське населення, до якого належить міщани та селяни; на їхньому характері позначилася важка історична доля краю і запекла боротьба за віру і свободу; вони являють собою тип людей волелюбних і в стосунках з іншими такими, які зберігають почуття власної гідності. Польська громада тут нечисленна, близько тисячі чоловік; в повіті до неї належать майже всі поміщики й посесори. Громада ця інтелігентна. Польський вплив у місті помітний в тому розумінні, що в лавках, якщо здогадуються, що ви пан чи посесор, хай і абияк, але розмовляють польською. Ще польський вплив тут спостерігається у звичаї наймати квартири на свято Яна, 24 липня. Дехто вважає, що цей звичай походить від ярмарку, котрий розгортався здавна на день Івана Хрестителя; проте безумовно, що цей звичай привнесений сюди із Польщі; там і донині наймають квартири (річні) зі святого Яна.
Сама назва Умань, можливо, має татарське походження; тепер ця назва асоціюється у свідомості народу, в народній етимології з поняттям ум (розум). Приказка, що побутує тут, уманський дурень, нічого образливого в собі не містить; вона означає лише людину хитру, котра прикидається дурником. Говорять як правило: "О, ти уманський дурень, - що з чужого воза бере, та на свій кладе".
Ще як місцеву особливість, котра має історичне походження, слід відмітити так звані відпусти на день св. Яна, на день святих апостолів Петра і Павла, на день Преображення Господнього. В ці дні бувають значні приїзди дещо багатшої польської публіки, а відтак ціни в готелях і заїздах підвищуються до 6 крб. за кімнату на добу. Старовинні заїжджі будинки в Умані належать до будов історичних; вони вже зникають, навзамін з`являються сучасні готелі. Раніше вони називалися, наприклад, "Під квочкою", "Під лебедем", "Під карасем" і т.д.
До історичних в Умані належить палац графа Потоцького на двірцевій площі. Старовинний палац вже не існую; він пристосований у приміщення, в якому квартирують дивізійний генерал, полковий командир і де знаходиться військовий клуб. Окружний суд міститься в колишньому Базиліанському монастирі. До старих будов належить також заїжджий двір на Старому базарі.
Історичною пам`яткою певною мірою є і Греків ліс; розташований він за версту від міста, із західної сторони. До 1901 року ліс належав Училищу Садівництва й Землеробства, але в цьому році Училище виміняло 72 десятини лісу на 150 десятин вигінної міської землі. Років десять тому Міська Управа продала на вирубку увесь Греків ліс і гроші пішли, головним чином, на потреби жіночої гімназії. Ліс нині ніби й знищено, але Міська Управа залишила 30 десятин і робить лісові насадження, щоб знову мати парк, поскільки він необхідний для оздоровлення міста, та й жителі звикли відвідувати Греків ліс і знаходити в ньому відпочинок та розваги.
Сучасна Умань забудовується великими будинками хорошої архітектури, на зразок одеських будинків. Кращі споруди знаходяться на Київській, Миколаївській, Двірцевій та Садовій вулицях. Недавно зведено чудовий доходний міський дім вартістю в 300 000 карбованців; в ньому містяться Міська Управа, Громадське зібрання, контора нотаріуса Л. Ласького, Товариство Взаємного Кредиту, краща кондитерська і кращі лавки.
Навпроти міського будинку, на розі Садової та Миколаївської вулиць, місто готується спорудити пам`ятник Імператорові Олександру II. Це буде поки що єдиний монумент в місті. Втім, поблизу міста, в Царициному саду, існує вже два історичних пам`ятники.
В місті видаються дві газети: "Провинциальный Голос" і вечірня газета "Вести". Умань має один театр-цирк і зараз діють чотири кінематографи.
Запити інтелектуального життя городян, таким чином, забезпечені доволі добре і в культурному розумінні місто справляє сприятливе враження.
Уманська Повітова Земська управа володіє складом покрівельного заліза, продає насіння; при ній існує каса дрібного кредиту, книжковий і паперовий магазини. Земство в місті має свою лікарню та ветеринарну амбулаторію. Лікарень місто має дві громадських і три приватних.
Нещодавно започатковані нічне чергування лікарів і консультація присяжних повіренних.
В Умані налічується 5 банків, одне кредитне товариство, дві позичково-ощадні каси й одна банкірська контора. Місто має водогін та електричне освітлення.
Торгові обороти Умані досить значні. Років десять тому поширилася чутка, ніби уряд пропонує перетворити Умань в губернське місто. Справді, за кількістю населення і за своєю просвітницькою, промисловою та торговою діяльністю Умань не поступається багатьом губернським містам. Останнім часом йшлося у вищих сферах про те, щоб зробити Умань єпархіальним містом; передбачувалося зробити Умань кафедрою вікарного єпископа, що, безперечно, піднесло б значення міста.
Етнографічний склад міста такий: переважна більшість населення євреї, і майже вся торгівля зосереджена в руках євреїв. Потім йде українське населення, до якого належить міщани та селяни; на їхньому характері позначилася важка історична доля краю і запекла боротьба за віру і свободу; вони являють собою тип людей волелюбних і в стосунках з іншими такими, які зберігають почуття власної гідності. Польська громада тут нечисленна, близько тисячі чоловік; в повіті до неї належать майже всі поміщики й посесори. Громада ця інтелігентна. Польський вплив у місті помітний в тому розумінні, що в лавках, якщо здогадуються, що ви пан чи посесор, хай і абияк, але розмовляють польською. Ще польський вплив тут спостерігається у звичаї наймати квартири на свято Яна, 24 липня. Дехто вважає, що цей звичай походить від ярмарку, котрий розгортався здавна на день Івана Хрестителя; проте безумовно, що цей звичай привнесений сюди із Польщі; там і донині наймають квартири (річні) зі святого Яна.
Сама назва Умань, можливо, має татарське походження; тепер ця назва асоціюється у свідомості народу, в народній етимології з поняттям ум (розум). Приказка, що побутує тут, уманський дурень, нічого образливого в собі не містить; вона означає лише людину хитру, котра прикидається дурником. Говорять як правило: "О, ти уманський дурень, - що з чужого воза бере, та на свій кладе".
Ще як місцеву особливість, котра має історичне походження, слід відмітити так звані відпусти на день св. Яна, на день святих апостолів Петра і Павла, на день Преображення Господнього. В ці дні бувають значні приїзди дещо багатшої польської публіки, а відтак ціни в готелях і заїздах підвищуються до 6 крб. за кімнату на добу. Старовинні заїжджі будинки в Умані належать до будов історичних; вони вже зникають, навзамін з`являються сучасні готелі. Раніше вони називалися, наприклад, "Під квочкою", "Під лебедем", "Під карасем" і т.д.
До історичних в Умані належить палац графа Потоцького на двірцевій площі. Старовинний палац вже не існую; він пристосований у приміщення, в якому квартирують дивізійний генерал, полковий командир і де знаходиться військовий клуб. Окружний суд міститься в колишньому Базиліанському монастирі. До старих будов належить також заїжджий двір на Старому базарі.
Історичною пам`яткою певною мірою є і Греків ліс; розташований він за версту від міста, із західної сторони. До 1901 року ліс належав Училищу Садівництва й Землеробства, але в цьому році Училище виміняло 72 десятини лісу на 150 десятин вигінної міської землі. Років десять тому Міська Управа продала на вирубку увесь Греків ліс і гроші пішли, головним чином, на потреби жіночої гімназії. Ліс нині ніби й знищено, але Міська Управа залишила 30 десятин і робить лісові насадження, щоб знову мати парк, поскільки він необхідний для оздоровлення міста, та й жителі звикли відвідувати Греків ліс і знаходити в ньому відпочинок та розваги.
Сучасна Умань забудовується великими будинками хорошої архітектури, на зразок одеських будинків. Кращі споруди знаходяться на Київській, Миколаївській, Двірцевій та Садовій вулицях. Недавно зведено чудовий доходний міський дім вартістю в 300 000 карбованців; в ньому містяться Міська Управа, Громадське зібрання, контора нотаріуса Л. Ласького, Товариство Взаємного Кредиту, краща кондитерська і кращі лавки.
Навпроти міського будинку, на розі Садової та Миколаївської вулиць, місто готується спорудити пам`ятник Імператорові Олександру II. Це буде поки що єдиний монумент в місті. Втім, поблизу міста, в Царициному саду, існує вже два історичних пам`ятники.
2006 рік
|
|
|
|
|
Клуб залізничників у моєму дворі
|
|
|
|
Один із перших тракторів біля агро-професійного
ліцею |
|
|
|
Магазин
"Харчі" по вул. Леніна |
|
|
|
Будинок міськвиконкому
|
|
|
|
Центральна частина міста |
|
|
|
Вул. Тищика
біля перехрестя з вул. Леніна |
|
|
|
Вул. Кошевого, де я народився (Міщанка)
|
|
|
|
Міська лікарня
|
|
|
|
Міський РАГС
|
:: Проект Chernenko-life.narod.ru ::
